Ми представили вашій увазі огляд 15 українських книг, які потрібно прочитати кожному.
Українські книги дуже яскраві, самобутні і захоплюючі, адже ніхто так добре не зрозуміє українця, як інший українець.
Юрій Андрухович «Коханці Юстиції» (2017)
Цей роман про людей, які потрапили у неймовірно складні обставини або досить трагічні ситуації. Ці ідеалісти та повстанці прагнуть виправити недосконалий світ, але правда роблять це якось по-своєму. Головна особливість цього роману полягає в тому, що автор зумів у ньому з’єднати в одне ціле історичний антураж, документальні свідчення, легенди та містику.
Його крали з бібліотек, з нього робили ксерокопії на рідкісних тоді копіювальних машинах.
Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу» (1996)
Перший прозовий твір поетеси й філософа Оксани Забужко, розділи якого друкувалися в газеті «На екранах України». Книжка кишенькового формату зі словом «секс» у назві насправді не переспів «Кама-сутри», а навпаки – про відсутність її, як і традиційного сексу, в житті освіченої українки.
Лесь Подерв`янський «Герой нашого часу» (2000)
П`єси Подерв`янського – найцитованіші в колах утаємничених і до виходу їх у вигляді книги. Тепер можна цитувати не з пам`яті, а з писаного. До того ж ненормативна лексика без крапочок.
Марія Матіос «Солодка Даруся» (2004)
Поки єдиний випадок, коли найвищою державної нагородою – Національною Шевченківською премією – відзначений роман, справді популярний серед читачів.
Підзаголовок – «Драма на три життя», і авторка пропонує справжню, оголену, безжальну драму. Час дії – підрадянський. Місце дії – буковинське село.
Люко Дашвар «Ініціація» (2018)
Захоплюючий роман, на сторінках якого автор не просто розповідає про буденне життя людей, їх проблеми, секрети та інтимні таємниці, але й через призму всіх піднятих тем наочно показує що насправді відбувається у нашому суспільстві.
Василь Шкляр «Чорний ворон» (2009)
Найтиражніший роман за весь час Незалежності. Цьому сприяв скандал – звинувачення автора в антисемітизмі та ксенофобії. Причому – через півтора року після першого виходу відразу в двох видавництвах.
Тарас Прохасько “Непрості” (2002)
Один із найвідоміших романів великого українського письменника та мислителя Тараса Прохаська був перевиданий 6 разів, а також опублікований англійською. Дія роману відбувається у період з 1913 по 1951 рік і розповідає альтернативну історію Карпат.
Сергій Жадан «Ворошиловград» (2010)
Етапний роман автора, котрий на момент його написання вже сам по собі формував порядок денний в українському літературно-мистецькому житті.
Нібито банальна, звичайна історія про віджату бензоклонку, перетворюється на детально виписану історію звичаїв пострадянської України.
Ліна Костенко «Записки українського самашедшего» (2010)
Перший прозовий твір живого класика української поезії та взагалі – перша книга, написана нею за двадцять років. Працювала над романом довго, Костенко від імені 35-річного програміста (хоча правильно називати героя системним адміністратором) показує життя українського суспільства від часів Кучми до «помаранчевої революції».
Юрій Винничук “Танго смерті” 2012
Опис героїв цієї книжки нагадує анекдот: зустрічаються українець, поляк, німець і єврей. Вони – друзі, котрі живуть у довоєнному Львові й під час Другої світової. Їхнє життя сповнене пригодами, коханням, війною й непохитною дружбою.
Ірена Карпа «Добрі новини з Аральського Моря» (2019)
Книга розповідає історії реальних жінок, тому тут немає ні позитивних, ні негативних героїнь, а є просто жінки з різними характерами та долями, серед яких ви неодмінно впізнаєте себе. Хтось із них відчайдушно заробляє на життя, хто краде, а хтось їздить на дорогому авто, але якимось дивним чином їх долі переплітаються. Емоційність книги буквально зашкалює. Тут є все – любов, зрада, секс, фешн та вбивство.
Макс Кідрук «Де немає Бога» (2018)
Прочитавши цей роман, ви мимоволі почнете по-іншому ставитись до людей, до всього що відбувається навколо та взагалі до життя. Автор показує наскільки нікчемними можуть здаватися моральні переконання та матеріальні цінності, коли людина потрапляє в певні життєві ситуації та коли перед нею постають вже зовсім інші завдання.
Ірен Роздобудько «Ґудзик» (2014)
На сторінках свого роману Ірен Роздобудько розповіла історію про зраду та любов, яка змушує робити дивні вчинки та сковує думки. Про любов, яка не принесе щастя. На прикладі описаного виру подій, автор показує, що трагедія може початися з деталі, на яку ніхто навіть не зверне увагу. Наприклад, з ґудзика, який так легко втратити і так складно знайти.
«Троща», Василь Шкляр (2017)
Головною темою роману є зрада. Протягом всієї історії автор змушує знову і знову замислитись над тим, чи можливо зраду виправдати та пробачити. Як говорить сам автор, ця книга не просто показує, що людина може взяти верх над будь-якими обставинами та над собою, але і наочно демонструє, що українці не змирилися з режимом та продовжують вести боротьбу з ним, як і багато років тому.
Панас Мирний “Повія” (1928)
Роман, котрий уперше опублікований 95 років тому, розбудив цікавість нинішніх читачів.
У цьому творі особиста драма показана в суспільно-історичному контексті.
Христя – селянка, сім’ї котрої після смерті батька доводиться жити в злиднях. Після низки драматичних подій, які їй випадає пережити в селі, дівчина вирушає до міста, де починає працювати наймичкою.