Звичаї і традиції українського народу на весілля відомі своєю надзвичайною різноманітністю – залежно від регіону, самобутністю та оригінальністю, які формувалися поколіннями.
Ми підготували для вас важливі весільні традиції та їхні особливості:
Сватання: церемонія сватання носить виключно умовний характер, але все одно часто супроводжується різноманітними традиційними обрядами, коли парубок йшов до дівчини, яку хотів взяти за дружину і якщо вона давала згоду, укладалась угода про шлюб.
Дівич-вечір та холостяцька вечірка: обов’язковою дією перед весіллям є прощання нареченого і нареченої зі своєю свободою. Майбутнім молодятами влаштовують дівич-вечір або парубочу вечірку.
Старости: учасники весільних обрядів, котрі виступають як офіційні свідки шлюбу та беруть активну участь у всіх весільних церемоніях. Як правило, старостами є члени родини або хресні батьки молодят, по одному з обох сторін.
Коровай: великий круглий пухкий хліб із прикрасами з тіста, є важливим атрибутом, який має бути присутнім на кожному українському весіллі. Під час церемонії благословення хтось з батьків тримає коровай як символ єдності двох родин.
Заручини: обряд перед весіллям, який відбувається одразу після укладання угоди про шлюб та супроводжується гучним святом на честь пари. Родичі молодят сідають до столу, та старший староста перев’язує руки молодят рушником.
Викуп нареченої: традиція має жартівливий характер, під час викупу наречений або дружби мусять виконати різні завдання від родичів нареченої або «викупити» молоду за цінні речі, гроші.
Благословення: молодята за традицією мають попросити благословення на шлюб у своїх батьків, вони стають на коліна на вишитому рушнику. Батьки дають дітям благословення та бажають їм щасливого сімейного життя.
Вінчання: молода пара входить як рівні, рука об руку до церкви та мають сказати священику, що вступають у шлюб з власної волі.
Обручки: символ вірності, що благословляє священик та одягає молодятам на руки.
Вишитий рушник: має дуже велике значення у весільних традиціях, які супроводжують молодят від благословення до самого вінчання, де на нього стають молодята, щоб увійти у шлюб. Це означає, що вони об’єднують свої життя та стають одним цілим.
Тепер молода пара п’є по три ковтки вина з одної срібної чаші як символ того, що все у шлюбі – і горе, і радість – буде ділитися на двох.
Свічки на вінчанні: виступають символом початку нового життя молодят. Наречені тримають по свічці під час всієї церемонії.
Золоті Корони або вінки: над головами молодих під час вінчання тримають дружка та дружба, символізують те, що наречений та наречена стають королем та королевою власного родинного королівства, а сам вінець уособлює в собі вінець творіння.
Випускання голубів: На закінчення церемонії весільного обряду наречена та наречений випускають в небо голубів як символ миру, кохання та вірності. Відліт голубів свідчить про новий початок та благословення на подружнє життя.
Святкування: завжди супроводжується піснями, танцями, співами, конкурсами та розвагами, а також пишним бенкетом з традиційних українських страв.
Перший танець: унікальна та зворушлива частина весільного святкування, оскільки танець символізує поєднання долі та сердець молодих і означає створення нової сім’ї. Також це хороша можливість для пари проявити свою індивідуальність та здивувати гостей своєю креативністю.
Перший поцілунок молодих: традиція першого весільного поцілунку володіє насправді сакраментальним значенням.
Маленькі діти: розсипають пелюстки перед нареченою, символізують чистоту на невинність, нагадуючи нареченій, що ще зовсім недавно вона також була маленькою.
Шампанське на весіллі: гості, включаючи молодих, п’ють шампанське зі звичайних пляшок, а на столі стоять дві спеціально прикрашені пляшки шампанського, з яких ніхто не п’є. А чому? Вважається, що шампанське заряджається чарівної весільної енергетикою, яка перетікає в подружжя разом з напоєм: одну пляшку треба пити в першу річницю весілля, а другу, коли народжується перший малюк.
Танець з батьками: один з найбільш зворушливих і хвилюючих моментів усього весілля, що не залишає нікого байдужим. Для нареченої танець з батьками є чудовою нагодою висловити свою вдячність і любов.
Обмін весільними клятвами: особливий момент для того, щоб виразити свої почуття, сказати ті слова, які ще не встигли сказати один одному під час святкового банкету, або ж коли ви залишитеся наодинці.
Танець під хусткою: за одною традицією молодий знімає з нареченої її вінок та фанту і одягає хустку в знак того, що дівчина увійшла в статут заміжньої жінки. Хустка символізує дівочу честь і передається від незаміжньої дівчини до нареченої. Дівчина підносить хустку над парою, а ті танцюють під нею, виявляючи свою любов і злиття.
Кидання букету і підв’язки: вважається, що дівчина, яка спіймає букет нареченої скоро сама вийде заміж. Так само, як і спіймана підв’язка – є символом того, що хлопець скоро стане чиїмось чоловіком.
Весільний хоровод: після урочистостей і обрядів наречена, наречений та гості збираються у великий коло і утворюють весільний хоровод. Вони танцюють разом, тримаючись за руки, виражаючи спільну радість та єдність.
Розрізання торту: символізує собою першу спільну дію молодих. Наречені разом беруть ніж та розрізають торт. Першими шматочками вони годують один одного. Потім пригощають тортом батьків, родичів та близьких.
Поправини: є заключною традицією весільного святкування. На наступний день після весілля прийнято, щоб батьки нареченої пригостили всіх гостей обідом. Під час цього всі вітають пару з першим днем їх сімейного життя.
Вішання замка: сьогодні ця традиція дуже популярна, особливо у містах, де є багато мостів. Суть її полягає у скріпленні клятви маленьким замочком, на якому вигравірувана дата весілля та імена молодих. Цей замочок прикріпляють до поручнів на мості, а ключики викидають у воду.