ВІТАЛІЙ КОЗЛОВСЬКИЙ під звуки сирен та вибухів записав пісню “Інша весна”

Кві 18, 2022
Фото: facebook.com/VitaliyKozlovskiy

Відео на пісню “Інша весна” відзняте в Києві, ВІТАЛІЙ КОЗЛОВСЬКИЙ заспівав у місцях, де стискається серце від ворожих ударів у столиці.

Хроніка воєнної столиці, яку показав Віталій Козловський у своєму відео. Щемливі кадри розтрощених будівель та зламаних людських життів.

Віталій Козловський: Руйнування жахливі. Без болю дивитись на це не можна. Неможливо повернути людей, яких вже немає.

Ця відеоробота – це крик душі кожного українця та звернення до всього світу – бути небайдужими до цього геноциду та нашого горя.

Поки проходив процес знімання, підходили люди, ділились історіями.
Чоловік в літах спав у своїй квартирі, коли прилетіла ворожа ракета. Квартиру,як і весь під’їзд, зруйнувало повністю. Його завалило.

Дивом вибрався з-під уламків живим. Улюблена кішка загинула, бо легка, і її сильно кинуло об стіну від ударної хвилі.

Розповідає про сусідів – не всі з них пережили цей удар.

Тепер він живе у знайомих, і щодня приходить дивитись на те, що лишилось від колишнього спокійного життя.

Поряд стоять бабуся з маленькою онукою, сусіди. Вдивляються у обгорілий каркас будинку і нарешті знаходять вікно на 6 поверсі.

Розповідають, що там жила найкраща подруга дівчинки, до неї часто приходили в гості в цю квартиру. Тепер від неї залишилися чорні порожнечі вікон.

Навколо дому розкидане те, що було улюбленими речами, частинками мирного щасливого життя людей, а крізь ці уламки пробиваються весняні першоцвіти.

У будинку, біля якого вдарила ракета, повністю випала стіна. На землі – глибока воронка від удару.

Довкола – уламки меблів, чорні скелети обгорілих автомобілів. Чоловік прийшов у залишки квартири, щоб забрати те, що вціліло.

Збирає найдорожче – родинні фото, рідні серцю дрібниці. Скарби, які тепер можна вмістити в одну невелику сумку.

Віталій Козловський: Це повстанська пісня,її автори Йосип Струцюк та Вадим Гаркавий. Вона була написана у 1985 році і має дуже цікаву історію.

Автори надихнулися на її написання після перегляду світлин з Волині 40-50х років.

Там тоді точилися кровопролитні бої, а на світлинах поряд з мужніми вояками української повстанської армії – привітні та вродливі дівочі обличчя.

Вони не пошкодували своєї молодості та життя, щоб боротися за вільну Україну.